Чи доводилось тобі,друже,чути як цвірінькають горобці,як нявкає кіт і як дзижчить
бджола?Вони розмовляють по-різному,правда ж?Це тому,що в кожної тварини,кожної пташки й комашки-своя мова.У людей теж своя мова.Більше того,у різних народів і мови різні.Скажімо,данський народ розмовляє данською,французький-французькою, російський-російською,японський-японською...А ми,українці,-звісно ж,українською.
Українська мова-мелодійна,як пісня солов"їна.Наша мова прекрасна і барвиста,наче дощова веселка.
Мова кожного народу
Неповторна і своя;
В ній гримлять громи в негоду,
В тиші-тьохкіт солов"я.
На своїй природній мові
І потоки гомонять,
Зелен-клени у діброві
По-кленовому шумлять.
Солов"їну,барвінкову,
Колосисту-навіки
Українську рідну мову
В дар дали мені батьки.
Берегти її,плекати
Буду всюди й повсякчас,
Бо ж єдина-так,як мати,
Мова кожного із нас.
День рідної мови,який відзначають в усьому світі 21 лютого,нагадує людям,що рідну мову треба шанувати й берегти.Для цього,перш за все,розмовляти нею,вивчати її, читати книжки.Чим більше ти читатимеш рідною мовою,тим краще її знатимеш.
Не кожного дня можна зустріти просто посеред вулиці Незнайомця з паралельного світу. Саме з цього і почалися пригоди Влада та Оленки, головних героїв цієї книжки.
Виявляється, якщо відгукнутися на прохання іншої людини, по-справжньому захотіти їй допомогти, можна побачити неймовірні дива. Діти зрозуміли, що в будь-якому вимірі треба бути кмітливим, терплячим, а головне – приязним.
